21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ
СЛАВІМО Ж НАШУ МОВУ ПЕРЕМОГИ!..
Тобі наш Славень, Рідна Мово,
В якій зоріє і звучить –
Пісенно, мудро і святково,
У ритмі серця, кожне слово,
Що тільки доброму нас вчить!
Бо Мова наша – це криниця
Живої, чистої води!
І золота, немов пшениця,
І в небі синім, як орлиця,
Що прагне волі й висоти!
У ній – античний звук рапсодій
І вічно сяє та зоря,
Де і Кирило, і Мефодій,
Де літургійний спів мелодій,
Де рими й струни кобзаря!
І українська мова наша –
Йде від літописів і дум!
Єдина всім, як шапка княжа!
Тож, не дамо, щоб сила вража
Творила нашій мові глум!
Бо, щонайперше, рідна мова
Звучить дбайливо над малям:
Раніш – це пісня колискова,
Затим – історія казкова,
А потім – слово вчителям!
Освітня мова – річ повчальна,
Щоб міцно стати на крило!
Бо Сила в ній – національна,
Священа місія – єднальна,
Й духовне наше джерело!
У мові – розум, досвід, віра,
Й потужний голос поколінь!
Без рідних слів – буденність сіра,
А отча мова – творча ліра,
Де сонця блиск і неба синь!
Своєї мови не цурайся:
У ній – той славний родовід,
Який продовжити старайся!
Тож, українцем залишайся,
Щоб спадкоємці йшли услід!
Народ і Слово – нероз’ємні!
Хто скривдить мову – втратить шлях!
В часи немирні і буремні –
Пісні козацькі не даремні:
Вони – це зброя у боях!
Шануймо Лесю Українку,
Шевченка, Стуса і Франка!
Цінуймо кожну їх сторінку
Жовто-блакитного відтінку,
Що живлять море зі струмка!
Як сонце, мова променіє
І окриляє нам думки!
І славить тих, хто ниви сіє,
Хто захищати землю вміє,
Як це робили козаки!
Хай Бог усе у нашій мові
От негараздів береже!
Хай будуть в ній дива ранкові
Надії, Віри і Любові!
Своє нам треба: не чуже!
Павло Чорний,
від імені працівників і вихованців