Наш телефон: (0522) 33-65-83

   

Практичний психолог: Олійник Вікторія Юріївна

Освіта – вища, закінчила Центральноукраїнський державний педагогічний університет  імені Володимира Винниченка (2018 р.), за спеціальністю «практичний психолог».

В КЗ СЮТ працює з 2019 року.

Педагогічне кредо: "Правильно навчає той - хто навчає цікаво."(А.Ейнштейн)

Головне в моїй роботі - терпіння, творчість і завзятість.

Результат роботи – щасливі діти, їх радісні посмішки та любов до життя.

Записатися на онлайн-косультацію можна написавши запит на електронну пошту: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

ПОРАДИ ДЛЯ ВИХОВАНЦІВ

 

ПОРАДИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Звернутися до психолога – це нормально.

У кожного з нас – свої проблеми. Ми можемо комплексувати, постійно страждати, мати синдром «самозванця» чи «відмінника». І думати, що впораємось самостійно з проблемами, які роблять нас нещасливими. А може, піти до психолога – таки хороша ідея?

Усі ми періодично потрапляємо у стресові ситуації – кінець світу від цього не настає. Але негатив накопичується, старі проблеми в голові все більше дають про себе знати, зриви на близьких і нелюбов до себе – все це нарощує камінь на шиї, який гальмує у всіх напрямках.

Серед українців розповсюджений стереотип, що до психологів треба йти вже зовсім у крайньому випадку. Мовляв, це гроші на вітер, «я й потерпіти можу чи з друзями поговорити». Результатом може стати незадоволеність собою і своїм життям чи навіть скочування у депресію.

Навіщо звертатися до психолога?

Коли повсякденне життя для людини стає нестерпним – потрібно піти до психолога. Проблеми, з якими звертаються до українських психологів, дуже різноманітні. Клієнтів до 25 років більшою мірою хвилює кохання, після 25 років – пошук себе. Існують вікові кризи: 3-х років, 7-ми років, пубертатна (підліткова) криза, 17-ти років, 30 – 33-х років. І це нормально. Більше того, кожна криза формує психічні новоутворення – і це великий позитив для людини. Але одні люди проходять ці кризи «безболісно», а іншім – потрібна допомога психолога.

Психолог чи психіатр?

Психолог та психіатр – це різні речі. У нашій культурі прийнято ототожнювати ці дві професії. І це – у корінь невірно.

Психолог працює з нормою, а психіатр – з патологією, тобто лікує хворих. Головний мотив психолога – не нашкодити. Він буде тільки допомагати.

Порівняно з західним суспільством, українське ще доволі далеке від культури відвідування психологів. Максимум 10-15% українців звертаються до психологів. І це, здебільшого, стосується великих міст.

 

ЦІКАВО ДІЗНАТИСЯ

 

Міфи про психологію

Міф 1. Психолог – людина-чарівник

Людям здається, що на консультуванні, вислухавши проблеми клієнта, психолог за допомогою “чарівної палички” у вигляді поради, розумного слова – одразу ж розвіє всі складнощі, і все стане на свої місця.  

Зрозуміло, що це не так. Психолог – це професіонал, який наділений знаннями та вміннями. Він використовує різні види допомоги.

Це може бути підтримка в гострій кризовій ситуації. Це – консультування, яке розширює знання з питань вікових норм, криз, взаємостосунків. Це може бути психотерапія, як допомога в пошуках внутрішніх ресурсів людини, варіантів вирішення проблеми, пошуків нового місця в життєвій системі тощо.

Міф 2. Психолог – це порадник як вчинити в певній ситуації

Психолог-професіонал ніколи не нав’язує порад.

Адже ніхто не може бути більш компетентним у житті людини, ніж вона сама. А також тому, що відповідальність за власний вибір клієнта не може нести ніхто, навіть психолог.

Психолог допомагає побачити варіанти розв’язання даної проблеми, продумати наслідки й прийняти найефективніше рішення для даної людини.

Міф 3. Психолог може змінити або вмовити того, кого потрібно

Досить розповсюдженим уявленням є те, що психолог може миттєво змінити або дитину, або дорослого так, що вони зразу ж стануть “такими як треба”.

Батьки шукають можливостей як змінити дитину, щоб вона стала кращою, у розумінні батьків. У такому разі психолог може разом із батьками впливати на ситуацію. Адже часто поведінка дитини є результатом неефективних виховних заходів самих батьків, і тому варто перебудувати стосунки з дитиною, змінити правила в сім’ї.

Потрібно батькам розуміти, що те, що формувалось роками, за годину не можливо змінити.

Міф 4. Психолог навчить, як маніпулювати іншими людьми

Часто звертаються до психолога із проханням навчити, як вплинути на дитину, дружину, чоловіка, батьків тощо.Кваліфікований спеціаліст пояснить клієнту, що маніпуляція суперечить етичному кодексу психолога і є найгіршим способом налагодження стосунків.

Міф 5. У психолога не повинно бути проблем, інакше який же він психолог і як може допомогти іншим?!

Психолог – не чарівник. У нього можуть бути і бувають проблеми. Єдине, що потрібно від хорошого фахівця, це усвідомлювати свої проблеми, тримати їх під контролем, щоб вчасно відстежити, якщо його проблеми починають заважати

  ефективній роботі з клієнтом. Для цього, по-хорошому, психолог сам повинен періодично проходити особисту психотерапію.

Міф 6. Хороший психолог після недовгого спілкування складає психологічний портрет співрозмовника.

Завдання психолога – не розібратися в життя клієнта, а допомогти йому самому розібратися у своєму житті. Тому у нього просто немає такого завдання – якось позначити проблему клієнта або тип його особистості. Таке вішання ярликів, можна навіть сказати, видає як раз не самого хорошого фахівця. Адже саме по собі віднесення людини до того чи іншого типу або визначення якогось рівня мало що дає для вирішення реальної проблеми.